Збірний образ волонтерства як явища, що виникло на потребу часу і як наслідок війни, формує в свідомості пересічного спостерігача пантеон надлюдей. Які точно знають, що, як і коли робити, не втомлюються, не мають особистого життя, позбавлені суб’єктності та є функціями, а не особистостями. Якщо ж придивитися уважніше, ми побачимо людей із дуже різними історіями й одним спільним знаменником — якогось дня вони стали Волонтерами. Цей процес становлення і трансформації, втрати якоїсь частини себе і відкриття геть нової грані і є особистою історією, яку ми поставили собі на меті розказати, зафіксувати в моменті, аби нагадати, що Волонтер — це передусім Людина.
ЖІНОЧИЙ ВОЛОНТЕРСЬКИЙ РУХ. ВАСИЛИНА
Героїня мальопису ВАСИЛИНА ТКАЧ
Сценарист ВОЛОДИМИР КУЗНЄЦОВ
Художниця ТАНЯ ПРИЙМИЧ
ЖІНОЧИЙ ВОЛОНТЕРСЬКИЙ РУХ. СПАЛАХИ МОЄЇ ВІЙНИ
Авторка, героїня мальопису ЄВГЕНІЯ МІНАЄВА
Адаптація сценарію ВОЛОДИМИР КУЗНЄЦОВ
Художник МАКСИМ СОЛНЦЕВ
WPHF – це гнучкий і швидкий інструмент фінансування, який підтримує якісні заходи, спрямовані на підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використовування ключових можливостей миробудівництва.
Отримати додаткову інформацію про Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги та його роботу в усьому світі можна на сторінці фонду www.WPHFund.org та www.WPHFund.org/1000WomenLeaders
Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об’єднаних Націй.
